Синій кіт.

Небо-це смугаста спина, спина синього кота.

Цілий кіт - ну синій,синій,від вух і до хвоста.

Він з шерстинок синіх злиже язиком зірки.

В нього очі сині й хижі, наче дно ріки.

 

 

В нього кігті спочивають серед синіх хмар.

Кіт свій синій ніс ховає у чужий димар.

Кіт мурчить понад бульваром, очі мружить кіт.

Місить кіт перини-хмари край нічних воріт.

 

 Буде так цей кіт дрімати мабудь,до зорі.

І в очах його блищати будуть ліхтарі.

Буде кіт цей ледь блакитний, як настане день.

Поки ж буде муркотіти синіх кіт пісень.

 

Небо-це смугаста спина,спина синього кота.

І писав це котик синій кінчиком хвоста.

    2008 рік. 

   Олена Поціпух.

         

 

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить